17 комментариев на “Пара затариваццо!”

1. Dis
   24 июля, 2009 at 13:47

   Бля, йа первый — мне подве!

2. Basileo
   24 июля, 2009 at 13:48

   Агнитушитиль хде?

3. Leligg
   24 июля, 2009 at 13:48

   ДИС НИЖАДНИЧИЙ!!!)))

4. kuku
   24 июля, 2009 at 13:49

   Хто крайний? За мной низанимаць!!!!!!!!

5. blezg
   24 июля, 2009 at 13:51

   Дайти 2 нет. 2раза па2

6. Basileo
   24 июля, 2009 at 13:51

   Мля, я каг 3 тапара фспаминаю, миня мутить начинаит да сих пор.

7. Dis
   24 июля, 2009 at 13:51

   Лан, Лёлиг — меняйу адин набор на разливную бурякоффку!

8. Dis
   24 июля, 2009 at 13:52

   Basileo

   July 24th, 2009 at 13:51
   Мля, я каг 3 тапара фспаминаю, миня мутить начинаит да сих пор.
   —————
   Ачо, васнавном «обухом» да? ой Бэээээээ
   каму тапары???
   Срочна меняйу на вотко!

9. Dis
   24 июля, 2009 at 13:52

   Хачу 10

10. Dis
    24 июля, 2009 at 13:53

    (Сыфр)

11. blezg
    24 июля, 2009 at 13:54

    В краю тропічних лісів, під спекотним сонцем півдня,
    Де гримить мутну хвилею широкий сонний Ніл,
    Когда-то жили, не тужа, два закадичних друга —
    Їх звали Гіппо-Попо-Там і Крок-Коко-Діл.

    Був Кроккі зелен і хвостат, а Гіппо був величезним,
    Один шукав собі їжу, поки інший дремать,
    Оскільки Кроккі хижих був, а Гіппо — травоїдних,
    І смаків друга жоден з них не розумів.

    Вони завжди питались нарізно — і цей їх звичай
    Цілком влаштовував друзів і дружбу не шкодить.
    «Як добре: не треба мені ділитися з ним видобутком!» —
    Так думав Гіппо-Попо-Там і Крок-Коко-Діл.

    Но как-то Гіппо-Попо-Там лежав на солнцепеке
    І увидать, як друг подполз до неосторожной ДНУ,
    Зубами клацнул тільки раз Блискавичний Кроккі —
    І разом з жертвою пішов кудись в глибину …

    Коли ж Крок-Коко-Діл наситився і виліз
    І перетравлювати їжу пополз до річковим кущем,
    Товстун закричав: «ГІП-ГІП-ура! (Очі його світилися.)
    Ти захопитися мене, не будь я Гіппо-Попо-Там!

    Ти так стремітелен, мій друже! Так бездоганно точний!
    На цілому Нілу, видно, немає мисливця Ловчая! »
    Але раптом осекся, увидать, що Кроккі стурбований,
    Що сльози котяться ручьем з Кроккіних очей.

    Тут зрозумів Гіппо-Попо-Там, що допустив промашка.
    Ридая, один йому у відповідь крізь зуби процідити:
    «Про Гіппо, Гіппо, ти лиходій! Тобі не жаль бідолажка!
    Я так Скорблю про ДНУ — не будь я Крок-Коко-Діл!

    Твої безглузді хвали Цинічна й жорстокі! »
    І молвил Гіппо-Попо-Там з образою: «Ну що ж!
    Ти мені не друг! Ти надто сентіментален, Кроккі! »
    «Ти мені не друг! — Відповів той. — Ти грубий і товстошкірими! »

    Так дружба закінчилася, на жаль, розривом неминучим,
    І більше в гості ні один до одного не ходив,
    Оскільки Гіппо-Попо-Там був далекий пориву ніжним,
    І спочутливі до сліз був Крок-Коко-Діл …

12. Basileo
    24 июля, 2009 at 13:54

    2 Дис — хуле, студентчискии годы….

13. Chups
    24 июля, 2009 at 13:55

    а лопес- хуйопес знаит што униё сиводня днюха

14. Leligg
    24 июля, 2009 at 13:57

    ясчег рігача и ві миня сиводни ниувидити))

15. blezg
    24 июля, 2009 at 13:58

    Кота купать совсем не надо.
    Собака ж, если не купать,
    На третий день начнет вонять.
    Как грешник, изгнанный из ада.

    Собака скачет, как мартышка:
    «Ура! Гулять! Идем гулять!»
    А кот не требует излишков:
    Поел, попил и — снова спать.

    Кот чистоплотен от природы.
    Собака, выйдя на бульвар,
    Тотчас «кладет» на тротуар —
    Порода есть иль нет породы.

    Кот — утонченная натура,
    Не порезвитесь вы с котом,
    Ведь у кота губа не дура,
    Он не спешит вилять хвостом.

    Собака, вас лаская взглядом,
    Исполнит, что ни прикажи:
    «Сидеть!», «Лежать!», «Гуляй!», «Служи!»
    И вечно будет с вами рядом.

    Мурлычет кот. Собака лает.
    Кот, изумрудный щуря глаз,
    Себя любить вам позволяет,
    Собака ж просто любит вас…

16. Basileo
    24 июля, 2009 at 14:01

    Фсе седят, фтыкают, мля, кагбутта работаюд…

17. OTVAL
    24 июля, 2009 at 14:07

    Кота жеваць пачти совсем не надо.
    Собаку ж, если не жеваць,
    На третий день са рта у вас начнет вонять.
    Словна дирьмо, папёршее из ада.

    Собака скачет, вкусная глупышка:
    «Ура! Гулять!» — «Заткнись ка сцуко, бльаць!»
    А мясо же кота не требует излишков:
    Ево сажрьошь – и можна снова спать.

    Кот — угощенье утонченным всем натурам,
    На кухне с ним не возитесь потом,
    И коль совсем твоя губа не дура,
    Ты беляшей наделаешь с котом.